26.02.2012 р. на 97 році життя провели в останню путь найстаршого спартаківця, майстра спорту СРСР з боротьби Бориса Якубовича Гіваргізова.
Боза походить з ассирийського роду Бі - Бозава, що мешкли в поселенні Мускудава д'Гевар, що недалеко від міста Диз Ванского віалета Туреччини.
В період І світової війни його сім'я рятуючись від смерті, втекла на територію Росії. Боза народився 7 лютого 1916 року в м. Києві. Його батько Талья заробляв як і інші ассірійці - втікачі взуттєвим ремеслом. Отримавши непогану середню освіту в Київській школі він поступив та закінчив училище, працював майстром по ремонту торгівельної апаратури, але основним призначенням в його подальшій долі стало заняття спортом-класичною та вільною боротьбою. Вже в довоєнні роки він стає провідним спортсменом України, членом збірної команди України, приймає участь у всесоюзних змаганнях.
В 1936 р. в нього народжується син Олексій від першого шлюбу з Раїсою Романюк, шлюб з якою був зруйнований війною...
Незадовго до війни він був призваний на строкову службу до лав Радянської Армії. Війну він зустрів в Коломиї в червні 1941 року. Відступаючи з військами на схід був поранений в голову біля Золотоноші Черкаської області. Попав на лікування до Київського госпіталю в якому за станом здоров'я лікувався пів року. Після окупації Києва, залишившись в тилу ворога де зв'язався з підпіллям і по доносу був арештований гестапо та відправлений до Бабиного Яру. Далі були концтабори: Дахау та Троцберг з котрого в травні 1945 був визволений американськими військами. Не дивлячись на пропозицію союзників переїхати на постійне місце проживання до США, він категорично відмовляється і повертається на Батьківщину через фільтруючі табори в Сокільниках , що перед Львовом. На щастя в таборі він зустрів знайомих київських спортсменів,заступника голови облради «Спартак» за сприянням котрого був скерований на збори по підготовці до першого післявоєнного Чемпіонату України , згодом і СРСР,зайнявши відповідно ІІ -е та V-е місця. Був призером України , Чемпіоном ЦР та Укрради ДСТ «Спартак».
З 1946 року він займається формуванням школи боротьби у Львові разом з своїм київським другом-Заслуженим Майстром спорту, неодноразовим Чемпіоном СРСР - Валентином Трубчаниновим.
Все своє трудове життя він присвятив тренерській праці на посаді старшого тренера обласної ради ДСТ «Спартак», виховавши цілу низку Майстрів спорту СРСР, Чемпіонів України та призерів Чемпіонатів СРСР.
В 1947 році одружується з Зіноїдою Ішо, з котрою створює міцну та дружню сім'ю де народжуються троє діточок: Марта , Анатолій та Геннадій.Проживши довге життя залишив слід не тільки на тренерській роботі, але й у вихованні дітей та онуків. В нього 7 внуків, 4 правнуки, та 1 праправнук.
Він завжди був авторитетом, як для своїх вісьмох братів та сестер, так і для своїх дітей та онуків. Старший онук Талья досягнув успіхів в спорті перемагаючи в республіканських та міжнародних турнірах по тенісу.
Вічна пам'ять про батька та дідуся буде жити в їхніх серцях...
Львівська обласна організація ФСТ «Спартак», вся спортивна громадськість Львівщини сумує з приводу смерті Гіваргізова Бориса Якубовича і висловлює щире співчуття родині та близьким померлого.
