Нещодавно у столиці Грузії Тбілісі завершився чемпіонат Європи з вільної боротьби. Українська збірна зібрала чималий медальний врожай. Шість нагород (одна золота і п’ять бронзових) та 52 бала української жіночої збірної дозволили їй знову стати кращою на континентальній першості. Своєю чергою чоловіча збірна маючи в загальному 41 бал стала третьою в загальнокомандному заліку. Свій внесок до медальної скарбнички збірної зробила магістрантка Львівського державного університету фізичної культури, яка представляє Львівське ФСТ «Спартак» Ірина Гусяк, здобувши у ваговій категорії 55 кг бронзову медаль. Про виступ Гусяк у Тбілісі ми поспілкувалися з її тренером, Заслуженим тренером України, який безпосередньо перебував на чемпіонаті Європи у Тбілісі Орестом СКОБЕЛЬСЬКИМ.
-У ваговій категорії 55 кг виступало, як кажуть багато «битих» суперниць, - каже Орест Скобельський. Гречанка Марія Преволоракі, якій поступилася Ірина Гусяк, є призеркою чемпіонату Європи, учасниця Олімпіади. Однак, попри це, вважаю, що бронза це далеко не те, що відповідає можливостям Гусяк. По тому, як складалася боротьба, Ірина щонайменше повинна була проходити у фінал. А гречанці Гусяк програла за суддівським рішенням, коли у другому періоді їй дали попередження. А за ходом боротьби це ж попередження можна було давати і в інший бік, тобто грецькій спортсменці. Та ще й у третьому періоді жереб випав не на користь Гусяк. Однак тут проблема – не у втрачених можливостях, бо Гусяк повинна була перемагати та забирати цю перемогу, а не чекати, що їй хтось звитягу подасть «на тарілочці». У цьому сенсі був її промах.
-Можливо, це просто прикрий збіг обставин?
-Збіг обставин – однозначно, та все ж не варто ним усе пояснювати. У будь-якому випадку треба виходити та доводити, що ти сильніша. Кінець минулого року для Гусяк був дуже насиченим. У неї все вдавалося, все було гаразд. Мабуть, було трішки й перевантаження. А от на початку цього року Гусяк трішки втратила той ритм, який вона могла показувати наприкінці минулого року. Це було помітно й з боротьби. На початку все було гаразд, а далі Ірина втомлювалася, а це відображалося й на результаті. Наприклад, на останньому тренувальному зборі я не зміг бути з Гусяк в Конча-Заспі. Відтак, бачив її трішки мене, ніж би хотілося. А це вилилося в те, як підвести спортсменку до таких змагань, як чемпіонат Європи. Тут причин можна знайти безліч. Та насправді, які б причини не вигадували, за будь-якої ситуації Ірина повинна була себе переборювати та перемагати у сутичці з гречанкою. Розумієте, білоруска Заліна Сєдакова, яку Гусяк перемогла перед цим, була, можливо, більш небезпечнішою, ніж гречанка, яку Ірина не змогла пройти. Тому однозначно – Марію Преволоракі з Греції треба було проходити. Адже у бронзовій сутичці з полячкою Катаржиною Кравчик Гусяк не залишила тій жодних шансів. А Катаржина, до слова, боролася з тією гречанкою, якій поступилася Гусяк, на рівних. Навіть у першому періоді був момент, коли Кравчик виграла «в чисту» у гречанки. Щось схоже трапилося і в Ірини, коли вона, перемагаючи грецьку спортсменку, в підсумку їй поступилася.
-У цій ваговій категорії чемпіонкою стала шведка Софія Матсон. На скільки золота медаль шведської спортсменки є закономірною?
-Шведська спортсменка виступала у нижній сітці. Тому сумніви, що вона потрапить у фінал, мабуть, мало в кого виникали. У фінал вона вийшла закономірно. До речі, цю шведку минулоріч перемагала Наталка Синишин, також її перемагала ще одна наша українська борчиня – Ганна Василенко. Українки частенько перекривали цій шведці дорогу до золотих нагород. Проти таких спортсменок, як Софія Матчон, яка сповідує відкритий стиль боротьби, боротися легше. Вона не стоїть і не чекає помилки суперника, а йде у відкриту боротьбу. А в такій боротьбі та ж Гусяк теж себе добре відчуває. А от коли суперниці Ірини стоять в глухому захисті їй іноді буває важко підібратися до них. Тому з Матсон було б цікаво поборотися.
-Загалом, що скажете про виступ жіночої збірної у Тбілісі. Команда посіла перше загальнокомандне місце в медальному заліку, але попри це золотих медалей не так і багато, як би хотілося, дуже багато «бронзи»...?
-Ми звикли бути максималістами і встановили собі надзвичайно високу планку. У порівнянні з минулорічним чемпіонатом Європи теж були свої нюанси. Хтось готувався до Олімпіади в Лондон і приберігав себе, хтось переходив в іншу вагову категорію. Це – боротьба, сьогодні вдалося трішки менше, ніж учора, і навпаки. Буквально трішки тепер не вистачило Юлії Благині (51 кг), яка теж мала виходити в фінал, як і Ірина Гусяк.
Розмовляв Мстислав КОЦЬКИЙ-БОБ’ЯК
