Упродовж 16-17 лютого, на борцівських килимах Київського палацу спорту вирували баталії престижного «Київського міжнародного турніру з вільної боротьби» присвяченого видатним борцям та тренерам. Турнір викликав великий ажіотаж, позмагатися на київський борцівський килим приїхали спортсмени з 19 країн світу: США, Росії, Казахстану, Білорусі, Чехії, Угорщини, Китаю, Тунісу та ін. Участь у «Київському міжнародному турнірі з вільної боротьби» взяли й борці Львівського ФСТ «Спартак». За перипетіями змагань у Києві спостерігав голова Львівського ФСТ «Спартак», Заслужений тренер України Віктор Анатолійович ПЕРВАЧУК, з яким по приїзді до Львова ми й поспілкувалися.
-Як оцінюєте виступ представників Львівського ФСТ «Спартак» на «Київському міжнародному турнірі з вільної боротьби»?
-Вже традиційно «Київський міжнародний турнір з вільної боротьби» пройшов на хорошу, високому рівні. Цього року «Київський турнір» співпав із міжнародним турніром з вільної боротьби, який відбувався у Швеції, а також міжнародним турніром на призи Дана Колова в Болгарії, де змагалися чоловіки та жінки. Мабуть, через ці фактори були невеликі побоювання стосовно того, що на «Київський міжнародний турнір з вільної боротьби» не зможуть приїхати спортсмени з великої кількості країн. Щоправда, ці побоювання минули, адже участь у турнірі в Києві взяли спортсмени з 19 країн світу. Тому конкуренція була доволі високою. Саме завдяки цьому можна було побачити, як у такій ситуації проявлять себе лідери збірної України. Напевно, не мені судити, та все ж, мабуть, головні тренери збірної України не дуже задоволені в окремих вагових категоріях тим, як змагалися наші українські борці. Тому зараз важко говорити про перспективи на найближчий чемпіонат Європи та Кубок світу. Тому до тих відборів, які мають бути на даний момент залишається дуже багато запитань.
Щодо наших спортсменів, звісно, хотілося б побачити від них більш кращу боротьбу та результати. Помітно, що є невеличкий спад, можливо, в чомусь невеличкі недопрацювання, тому й результати кажуть самі за себе. Цього року на Київському турнірі відзначилися лише дівчата. Срібну медаль завоювала одна із наймолодших представниць Львівського ФСТ «Спартак» Лілія Горішна у ваговій категорії до 51 кг. У фінальній сутичці вона поступилася Тетяні Лазарєвій. Щоправда, для Лілії Горішної – це хороший результат. Адже у півфіналі вона перемогла росіянку Альону Адашінскую, яка перед тим вибила зі змагань ще одну львів’янку Юлію Благиню. Тому для Лілії Горішної – це стало хорошим етапом підготовки, а також зростанням її спортивних результатів. Також вдалий виступ Горішної у Києві повинен, безумовно, додати їй впевненості.
Щодо боротьби наших провідних борчинь у ваговій категорії до 55 кг, тут не все так однозначно. Адже та ж бронзова медаль, яку завоювала Наталка Синишин – це не те, мабуть, що очікувалося. Тому, не думаю, що Наталка є задоволеною цією бронзовою нагородою. Також у цій ваговій категорії не надто вдало виступила Ірина Гусяк, яку саме й пройшла Наталка Синишин. У мене склалося враження, що психологічна боротьба точилася саме між ними. А у підсумку виявилося так, що цього не достатньо для завоювання більш вагоміших позицій. Адже у півфіналі Наталка Синишин програла молодій спортсменці, яку ніхто не відносив до числа фаворитів цієї вагової категорії. У підсумку молода криворіжанка Тетяна Омельченко дійшла до фіналу. До слова, для Синишин була дуже виснажлива та важка боротьба вже зі стартової сутички. Спочатку Наталка перемогла Ірину Харів, яка травмувалася вкінці другого періоду. А от Ірина Гусяк здолала доволі непогану представницю Тунісу. Однак, потім, коли в очній сутичці Синишин та Гусяк зійшлися між собою, була більш-менш рівна боротьба. По періоду спочатку перемогла одна, а потім – інша. У третьому періоді обидвоє дівчат вирішили не ризикувати. У цьому випадку Наталка Синишин у тактичному плані переграла Ірину Гусяк. Останній потрібно було загострювати і, враховуючи, що Гусяк молодша, більш агресивно вести поєдинок. Однак, Гусяк чомусь цього не зробила і волею жеребу, який підвернувся Наталці, саме Синишин перемогла у цій сутичці. Однак, надалі Синишин не продемонструвала яскравої боротьби. Хоча на це є своя причина: Синишин довгий період часу не брала участі у змаганнях. У неї не було помітно впевненості. А тому є запитання до усіх тих подій, які відбуваються у цій ваговій категорії до 55 кг. Охарактеризувати це можна так: хтось вже не може бути лідером, а хтось – ще не може бути лідером.
-Що скажете про виступ чоловіків-«спартаківців»?
-Свої найкращі якості не проявив Василь Шуптар у ваговій категорії до 60 кг. Не було помітно у нього прогресу. Спочатку він поступився росіянину, а у втішних сутичках поступився Євгену Хавілову. До слова, перший період завершився клінчем, а у другому Шуптар психологічно надломився, пропустив декілька атак, що у підсумку завершилося великою перевагою Хавілова у другому періоді – 6:0.
У ваговій категорії до 74 кг боровся Ростислав Первачук. Йому довелося боротися здебільшого проти представників Казахстану. Якоюсь мірою у нього є прогрес. Щоправда, у новій ваговій категорії Ростиславу потрібно покращувати свою фізичну підготовку, а також більш упевненіше вести боротьбу у тактичному плані. Потрібно бути більш прагматичним, адже є деякі помилки, які дають легку здобич для суперника. А вже потім не просто відігравати втрачене, бо досвідчені борці таких подарунків не пробачають. Ростислав відборовся у чотирьох поєдинках. Щоправда, з огляду на них, вважаю, що тієї боротьби, яку продемонстрував Ростислав Первачук на «Київському міжнародному турнір з вільної боротьби» не достатньо, щоб претендувати на лідерство у цій ваговій категорії у складі збірної України. Насамперед, мова йде про якісний бік медалі. Помітно, що у цій ваговій категорії лідерство у збірній України є доволі хитким та змінюється з кожними наступними змаганнями. Наприклад, на цих змаганнях, мені більше сподобався Андрій Нагорний, який пройшов усіх наших українських борців та завоював бронзову медаль. Ще один представник України Гія Чіхладзе, який також здобув бронзову нагороду, за вихід у фінал поступився росіянину – 0:6; 0:6. То за вихід до фіналу з іншої сторони представника Казахстану Котне Барамідзе, Нагорний йому поступився з мінімальним рахунком. І, навіть, у Нагорного були шанси вийти у фінал.
У ваговій категорії до 84 кг не вистачило психологічної впевненості Олегу Білоцерківському. Враховуючи те, який рівень готовності на даному етапі демонструє Ібрагім Алдатов, вважаю, Олег Білоцерківський міг цілком із ним впоратися. Однак, тут усе залежить від психологічного налаштування на перемогу. Потрібно робити з усього правильні висновки.
Розмовляв Мстислав КОЦЬКИЙ-БОБ’ЯК
